ПОРЯДОК НАДАННЯ ВІДГУЛУ ЗА РОБОТУ У ВИХІДНИЙ ДЕНЬ

Під поняттям «відгул», згідно з діючим законодавством про працю розуміється день відпочинку, що надається працівнику, як компенсація за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні (стст. 72, 107 КЗпП України), а також за  здачу донором крові (ст. 174 КЗпП України).

Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового працівника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначені в частині 2 статті 71 КЗпП Україна:

-для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

-для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

-для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

-для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупченні вагонів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до вимог статті 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого для відпочинку (відгулу) або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Отже, спосіб компенсації роботи у вихідний день визначається за згодою сторін і в наказі (розпорядженні) про залучення працівників до роботи у вихідний день роботодавець повинен конкретно зазначити у який саме спосіб працівникам буде компенсуватися робота у вихідний день.

Виходячи з положень статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» порядок надання відгулу за роботу у вихідний день (проміжок часу, протягом якого має надаватися день відпочинку, можливість його приєднання до щорічної відпустки за бажанням працівника тощо) бажано визначати у колективному договорі.

Відповідно до статті 124 КЗпП України працівникам-донорам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день може приєднуватися до щорічної відпустки.

На працівників, які перебувають у відрядженні у вихідні або святкові і неробочі дні поширюються також правила, визначені Інструкцією про службові відрядження в межах України та закордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.03.1998 року №59 зі змінами та доповненнями:

-якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідний або святковий неробочий день, то компенсація за роботу в цей день виплачується відповідно до чинного законодавства (п.9);

-якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку (п.10);

-якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку (п.11).

Питання щодо конкретної дати надання відгулу за роботу у вихідний день вирішується за погодженням між працівником (на підставі його заяви) та роботодавцем з урахуванням інтересів обох сторін, а також із застосуванням відповідних положень колективного договору. У випадку виявлення конфліктних ситуацій доцільним є залучення для їх вирішення виборного органу первинної профспілкової організації, яка згідно зі статтею 71 частиною 2 КЗпП України надавала згоду на залучення працівників до роботи у вихідний день.

Використання працівником на власний розсуд права на відгул вважається неявкою на роботу без поважних причин, що згідно із пунктом 4 статті 40 КЗпП України може бути підставою для звільнення працівника за прогул.

До роботи у вихідні дні заборонено залучати:

-вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (стаття 176 КЗпП України);

-працівників, які молодше 18 років (стаття 192 КЗпП України).

За загальними правилами, робота у вихідні дні –забороняється (стаття 71 КЗпП України).

 

Хлинов В.В.,

правовий інспектор праці