Укрэлектропрофсоюз

Харьковская областная организация профсоюза работников
энергетики и электротехнической промышленности Украины
“Укрэлектропрофсоюз”

Среди людей и
и для людей

Новости

ПРОФСПІЛКОВА ДУМКА ЩОДО ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ


Висновки та пропозиції

СПО всеукраїнських профспілок та профоб’єднань
до проекту Закону "Про заходи щодо законодавчого
забезпечення реформування пенсійної системи"




Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок і профоб’єднань 11 січня 2011 року розглянув проект Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", реєстр. 7455 від 13.12.2010 р., і відзначає, що зазначений законопроект внесено Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України в порушення п.6.3 Генеральної угоди, яким передбачено здійснення соціального діалогу у процесі розробки проектів законів у сфері соціальних відносин для досягнення узгоджених інтересів і позицій сторін, які її уклали. Відповідного соціального діалогу не було проведено.
1. Законопроект не підтримується професійними спілками, оскільки він не відповідає основним напрямам пенсійної реформи в Україні, визначеним погодженою у 2009 році з соціальними партнерами Концепцією подальшого проведення пенсійної реформи, більшість його положень погіршують умови пенсійного забезпечення громадян, що суперечить статті 22 Конституції України.
Зокрема, на явне порушення пенсійних прав спрямовані пропозиції щодо:
- підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років та за спеціальними законодавчими актами для чоловіків до 62 років;
- збільшення тривалості страхового стажу з 20 років у жінок і 25 років у чоловіків до відповідно 30 і 35 років, необхідних для призначення пенсії за віком в мінімальному розмірі;
- застосування при призначенні пенсій показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, які передують року звернення за призначенням пенсії;
- проведення перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам лише з урахуванням стажу роботи після призначення пенсії і середньої заробітної плати в Україні, яка враховувалась при призначенні чи при попередньому перерахунку пенсії та інші.
У разі прийняття запропонованих змін розміри новопризначених пенсій будуть значно нижчими порівняно з тим, якби пенсії призначались за діючими нормами, а розміри раніше призначених пенсій – фактично будуть "заморожені".
Водночас звертаємо увагу на те, що на сьогодні залишаються багато масштабних проблем у солідарній пенсійній системі, які не знаходять вирішення у законопроекті: не завершено в повному обсязі розмежування джерел фінансування різних пенсійних виплат (Пенсійний фонд за рахунок страхових коштів продовжує виплачувати: адресну доплату до пенсій, розмір яких нижче прожиткового мінімуму; значну частину розміру пенсій військовослужбовців та пенсії за вислугу років); продовжується утримання органів Пенсійного фонду, які є органами державної виконавчої влади, за рахунок пенсійних коштів (біля 2 млрд. грн.) Практика застосування нового пенсійного законодавства виявила багато прогалин та несправедливий підхід до обчислення пенсій різним категоріям працівників, зокрема, щодо обчислення страхового стажу, заробітку, у сфері пільгового пенсійного забезпечення; низькі надходження коштів до Пенсійного фонду.
Невиконання урядовими структурами законодавчих норм, а з іншого боку – неврегульованість ряду питань на законодавчому рівні призвели до масових звернень громадян зі статусом "дітей війни", постраждалих від Чорнобильської катастрофи та працюючих пенсіонерів до судів з метою захисту своїх прав.
Враховуючи значне відставання розмірів раніше призначених пенсій від новопризначених, рішенням Уряду в 2007 році були підвищені пенсії майже на рівень темпів зростання середньої заробітної плати у 2006 році. Незважаючи на те, що у 2008 році пенсії в черговий раз були підвищені, продовжує збільшуватись розрив між розмірами раніше призначених і новопризначених пенсій.
Тому, при виконанні пенсійного законодавства в повному обсязі фактичний дефіцит Пенсійного фонду буде значно більшим, ніж це передбачено Державним бюджетом України на 2011 рік.
З метою проведення подальших кроків з реформування системи пенсійного забезпечення Уряд своїм розпорядженням від 14 жовтня 2009 р. № 1224-р схвалив напрацьовану і узгоджену на тристоронній основі Концепцію подальшого проведення пенсійної реформи.
Однак, на жаль, Урядом повністю проігноровано спільні напрацювання трьох Сторін соціального діалогу, а також наукових установ, і вноситься законопроект, який не відповідає узгодженій раніше спільній позиції, жодним чином не вирішує проблеми фінансової стабілізації та соціальної справедливості солідарної пенсійної системи, тобто не вирішується питання значного збільшення надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду, що може бути здійсненим в умовах відповідного збільшення фонду оплати праці.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, прийняття запропонованих змін дає економію пенсійних коштів в сумі лише 1,7 млрд. грн., у т.ч. за рахунок підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років – 554 млн. грн. у 2011 році з подальшим збільшенням цієї суми у наступні роки. Зазначене не дає відчутного позитивного ефекту для солідарної пенсійної системи та не сприятиме запровадженню професійної та обов’язкової накопичувальної систем, в той же час як реалізація запропонованих профспілками заходів з легалізації та підвищення зарплати дозволяє збільшити обсяги пенсійних внесків майже на 50%.

2. Профспілкова сторона пропонує наступні кроки з проведення пенсійної реформи.
Наповнення бюджету Пенсійного фонду за рахунок: виведення з тіні (легалізації) заробітної плати з нарахуванням на неї пенсійних внесків; збільшення фонду оплати праці шляхом підвищення частки оплати праці в операційних затратах на виробництво продукції; розширення зайнятості незайнятих громадян України, в тому числі за рахунок значного підвищення обсягів виробництва.

а). За повідомленням провідних аналітичних агенств, в Україні обсяги тіньової заробітної плати становлять близько 50% від її офіційної виплати. Якщо запланований на 2011 рік фонд оплати праці становить 390 млрд. грн., то за винятком фонду оплати праці в бюджетних установах (150 млрд. грн.) половина від залишку (240 млрд. грн.) складає 120 млрд. грн., а отже з цієї заробітної плати не сплачуються страхові внески до Пенсійного фонду (35%) і податок з доходів фізичних осіб (15%).
Розпорядженням Уряду від 02.03.2010 р. №359-р затверджено спеціальний комплекс заходів, спрямованих на радикальне збільшення обсягів офіційної заробітної плати за рахунок її детінізації.
За результатами перших звітних повідомлень, органами податкової служби встановлено, що при нарахуванні заробітної плати порушення законодавства (недонарахування заробітної плати) встановлено на 86% перевірених підприємств. Заробітна плата, з метою ухилення від сплати податку і пенсійних внесків, виплачується під виглядом безвідсоткових позик, видачі значних коштів під звіт, інших доходів, що не обкладаються податком. Водночас органами Держнаглядпраці лише в 2010 році виявлено порушення законодавства про працю щодо оформлення трудових відносин у 7445 роботодавців (в т.ч. 3167 фізичних осіб-підприємців) по відношенню до 51,3 тис. працівників.
Таким чином, у легалізації заробітної плати криється вагомий ресурс коштів для покриття дефіциту Пенсійного фонду. При належному виконанні вказаних вище заходів Уряду протягом 2011 року може бути легалізовано не менше 1/3 її обсягу – 40 млрд. грн., що дозволить додатково залучити до 14 млрд. грн. пенсійних внесків.
б). Необхідності розширення зайнятості незайнятих громадян України, в тому числі за рахунок підвищення обсягів виробництва. У даний час з 20,5 мільйонів економічно активного населення працездатного віку в різних секторах економіки зайнято не більше 13 млн. чоловік, за виключенням учнів і студентів професійних навчальних закладів (близько 2,0 млн. чоловік). Отже, понад 5 мільйонів працездатних громадян не зайняті у суспільному виробництві. У разі, якщо забезпечити робочими місцями на умовах офіційних трудових відносин хоча б ще 2 млн. незайнятих, то у випадку отримання ними заробітної плати на рівні середньої, додаткові надходження пенсійних внесків складуть до 20 млрд. грн.
Слід зазначити, що згідно з Основними напрямами реалізації державної політики зайнятості на 2010-2011 роки (постанова Уряду від 08.09.10 № 831) Уряд вже зобов’язався створити додаткові місця для додаткової зайнятості 683 тис. осіб, що дозволить значно збільшити фонд оплати праці і внески до Пенсійного фонду України.
в). Причиною низьких розмірів пенсій та недостатніх надходжень до Пенсійного фонду є незабезпечення державою мінімальних гарантій у сфері оплати праці працівників бюджетної та інших галузей економіки. Тому наповнення бюджету Пенсійного фонду можливе шляхом підвищення заробітної плати в галузях економіки за рахунок справедливого розподілу виробленого продукту (доданої вартості). За даними державної статистики частка оплати праці в затратах на виробництво продукції в 2009 році становила 6,2% при тому, що в європейських країнах цей показник становить 30 і більше відсотків. Збільшення цієї частини хоча б на половину (до 9,3%) дозволить збільшити фонд оплати праці в Україні щонайменше на 120 млрд. грн. з додатковим надходженням пенсійних внесків ще 42 млрд. грн.
Отже, за рахунок активних заходів з боку державної влади та при підтримці соціальних партнерів щодо легалізації заробітної плати, розширення зайнятості, збільшення фонду оплати праці шляхом більш справедливого розподілу виробленого продукту щорічні доходи солідарної пенсійної системи можуть зрости на суму понад 75 млрд. грн., що більш ніж в чотири рази перекриває майбутній дефіцит Пенсійного фонду (17 млрд. грн.).
Таким чином, є всі підстави для ліквідації дефіциту Пенсійного фонду та запровадження другого рівня пенсійного страхування без внесення змін до законодавства, спрямованих на погіршення існуючих умов пенсійного забезпечення громадян, а розгляд питання про підвищення пенсійного віку віднести на перспективу, здійснивши протягом наступних кількох років достатні підготовчі заходи щодо збільшення попиту на ринку праці, забезпечення зайнятості осіб передпенсійного віку та молоді.

3. Зауваження та пропозиції до окремих статей проекту Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", які пропонується обговорити в рамках діалогу "уряд-профспілки-роботодавці"
До розділу I
Бездефіцитність бюджету Пенсійного фонду України не може бути єдиною підставою для запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду. До розгляду зазначеного питання необхідно підходити комплексно, з урахуванням:
результатів від проведення заходів по легалізації заробітної плати та розширення зайнятості громадян, тобто по мірі того, як збільшуватимуться надходження коштів до Пенсійного фонду;
виконання умов, передбачених Прикінцевими положеннями Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", необхідних для запровадження накопичувальної пенсійної системи;
необхідності стабілізації солідарної пенсійної системи. Зокрема, нині розміри раніше призначених пенсій уже більше ніж вдвічі відстають від розмірів новопризначених пенсій. Раніше призначені пенсії не збільшуються не тільки на 100 % темпів зростання середньої заробітної плати в Україні, а, навіть, на рівень інфляції. Не провадиться належним чином перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам. У таких умовах запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи відволіче певну суму коштів з солідарної системи, які їй конче необхідні. Тому питання щодо строків запровадження накопичувальної системи потребують додатково обговорення.

До розділу II "Перехідні положення":
До частини сьомої:
1. До законів України "Про державну службу", статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам", статті 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"
Підвищення пенсійного віку потрібно відкласти на більш пізній термін для проведення підготовчої роботи. А за цей час, крім питань, пов’язаних з легалізацією заробітної плати та розширення зайнятості громадян, потрібно також розробити комплекс заходів у сфері охорони здоров’я, охорони праці та в інших сферах життя.

2. До статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність"
Підвищення пенсійного віку відкласти на більш пізній термін для проведення підготовчої роботи.
У частині п’ятій не підтримується пропозиція про вилучення норми в повному обсязі щодо врахування при обчисленні пенсії заробітку за будь-які 5 років наукової роботи підряд в період до 1 липня 2000 року. Адже перед виходом на пенсію, особливо враховуючи складний фінансово-економічний стан наукових установ, наукові працівники можуть мати значно нижчу заробітну плату, ніж, наприклад, 15-20 років назад.
Тому існуюча норма має залишатися, але за бажанням працівника. Тобто, якщо працівник бажає додатково до заробітної плати наукового працівника за період з 1 липня 2000 року до виходу на пенсію взяти ще заробітну плату за будь-які 5 років наукової роботи за період до 1 липня 2000 року, то таку можливість він повинен мати.
У частині десятій не підтримується пропозиція про обчислення розміру пенсії з врахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки перед зверненням за призначенням пенсії. Це значно знижує розміри пенсій.
У частині сімнадцятій не підтримується пропозиція щодо перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам лише з добавленням стажу роботи та з урахуванням середньої заробітної плати, яка була врахована при призначенні пенсії. Має бути залишено існуючий порядок перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, тобто пенсії перераховувати з врахуванням середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

3. До Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Не підтримується пропозиція, що зниження пенсійного віку застосовується лише при призначенні пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Пільги зі зниження пенсійного віку для постраждалих громадян повинні застосовуватися при призначенні пенсій за всіма законодавчими актами, якими передбачено пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

4. До законів України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" та "Про зайнятість населення"
Не підтримується пропозиція щодо не поширення норми дострокового виходу на пенсію за 1,5 року до досягнення пенсійного віку на осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах.

5. До Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"
До статті 26
Підвищення пенсійного віку відкласти на більш пізній термін. А за цей час, крім питань, пов’язаних з легалізацією заробітної плати та розширення зайнятості громадян, потрібно також розробити комплекс заходів у сфері охорони здоров’я, охорони праці та в інших сферах життя.
До статті 28
Пропозиції до зазначеної статті не підтримуються.
Збільшення тривалості страхового стажу з 20 років у жінок і 25 років у чоловіків до відповідно 30 і 35 років, необхідних для призначення мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму та встановлення мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму з урахуванням підвищення за понаднормовий стаж, фактично призведе до зниження рівня пенсійного забезпечення багатьох пенсіонерів, у яких заробітна плата була невисокою і відносно невеликий стаж роботи. Значно збільшиться кількість пенсіонерів, які отримуватимуть пенсії нижче мінімальної.
Встановлення підвищення до пенсії лише за стаж роботи понад 30 років для жінок і 35 чоловіків призведе до зменшення залежності розміру пенсій від стажу роботи, значного зниження розміру надбавки за понаднормовий стаж, а у зв’язку з цим відповідно до зниження диференціації розмірів пенсій. Враховуючи, що середня тривалість страхового стажу у чоловіків і жінок складає 35 років, то значна частина громадян не матиме права на підвищення до пенсій. Може повернутися колишня ситуація, коли більша частина пенсіонерів отримувала пенсію в однаковому розмірі – мінімальну пенсію. У зв’язку з цим пропонується залишити існуючі норми.
До статті 40
Не підтримується пропозиція про вилучення норми в повному обсязі щодо врахування при обчисленні пенсії заробітку за будь-які 5 років роботи підряд в період до 1 липня 2000 року. Перед виходом на пенсію, особливо враховуючи складний фінансово-економічний стан підприємств і організацій, працівники можуть мати значно нижчу заробітну плату, ніж, наприклад, 15-20 років назад.
Тому існуючу норму щодо врахування при обчисленні пенсії заробітку за будь-які 5 років роботи підряд за період до 1 липня 2000 року необхідно залишити, але за бажанням працівника. Тобто, якщо працівник бажає додатково до заробітної плати за період з 1 липня 2000 року до виходу на пенсію взяти ще заробітну плату за будь-які 5 років роботи за період до 1 липня 2000 року, то таку можливість він повинен мати.
В абзаці четвертому частини другої не підтримується пропозиція щодо обчислення розміру пенсії з врахуванням середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки перед зверненням за призначенням пенсії. Це значно знижує розміри пенсій. Метою існуючого механізму визначення суми заробітку для обчислення пенсії шляхом множення коефіцієнту заробітку на середню річну заробітну плату в Україні є приведення раніше отриманого заробітку до сьогоднішнього дня, тобто осучаснення заробітку працівника на момент виходу на пенсію. Однак, якщо при обчисленні пенсій застосовуватиметься середня заробітна плата, визначена виходячи з показників середньої заробітної плати за три календарні роки, то ніякого осучаснення заробітку не буде.
Потрібно залишити існуючу норму, відповідно до якої для обчислення пенсії враховується середня заробітна плата в Україні за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Не підтримується доповнення до абзацу двадцять третього частини другої щодо обчислення коефіцієнта заробітної плати за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім статті 24 цього Закону, виходячи з мінімального розміру заробітної плати. Адже безробітні в цей період отримують допомогу по безробіттю, яка є значно вищою мінімальної заробітної плати. Тому при обчисленні коефіцієнта заробітку потрібно враховувати розмір отримуваної допомоги по безробіттю або надати можливість застрахованим особам вилучати цей період із розрахунку. Потрібно також вирішувати проблему з обчисленням коефіцієнтів заробітку при зарахуванні до страхового стажу періодів відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 24 Закону.
До статті 42
До частини третьої. Не підтримується пропозиція щодо підвищення мінімальних пенсій у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму лише для непрацюючих пенсіонерів.
Внесена пропозиція є слушною за умов застосування при обчисленні пенсії коефіцієнта страхового стажу не 1,35 % за кожний рік роботи, а, наприклад, 1,6-1,7 %; щорічного підвищення пенсій не на 20, а на 100 % темпів зростання середньої заробітної плати в Україні. Однак виходячи з того, що коефіцієнт страхового стажу нині є відносно низьким, розміри пенсій належним чином щорічно не підвищуються, то внесена пропозиція призведе до погіршення рівня пенсійного забезпечення тих, які отримують мінімальну пенсію (яка і так є низькою) і продовжують працювати.
До частини четвертої. Не підтримується пропозиція про перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам лише з добавленням стажу робити після призначення пенсії з врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, який застосовувався при призначенні пенсії. Пенсіонери, продовжуючи працювати, сплачують (і за них сплачуються) внески на пенсійне страхування, розмір яких є досить високим. Тому для них пенсії мають підвищуватися у більш вищому розмірі порівняно з непрацюючими пенсіонерами. Необхідно залишити норму щодо перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам з врахуванням середньої заробітної плати в Україні за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Це буде, з одного боку, справедливим, а з іншого – є стимулом для залучення пенсіонерів до трудової діяльності, що сьогодні при скороченні чисельності зайнятого населення є важливим.
Проектом передбачається, що перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, передбачений частиною четвертою статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", не поширюватиметься на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". У цілому можна було б погодитися з внесеною пропозицією якби пенсії щорічно підвищувалися на коефіцієнт більший, ніж 20 % темпів зростання середньої заробітної плати в Україні. В іншому випадку, ця пропозиція є спірною.
До статті 45
Не підтримується пропозиція, що у разі переведення з одного виду пенсії на інший враховується показник середньої заробітної плати, який застосовувався під час призначення (перерахунку) пенсії.
Якщо, наприклад, особі у 2006 році була призначена пенсія по інвалідності і вона продовжувала працювати, а в 2011 році призначається пенсія за віком, то як можна пояснити проведення розрахунку пенсії за віком виходячи лише із середньої заробітної плати за 2005 рік? Звичайно, що розрахунок пенсії за віком у даному випадку потрібно проводити як при первинному призначенні пенсії, тобто із застосуванням середньої заробітної плати за 2010 рік.
Крім того, потрібно в законі дати поняття "переведення з одного виду пенсії на інший", оскільки на практиці воно призводить до різного тлумачення.
До розділу XV "Прикінцеві положення"
Підтримується пропозиція, викладена в додатковому пункті 7-1, щодо виплати грошової допомоги особам, які на дату досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працюють у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”—“ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення", в розмірі десяти їх місячних пенсій, але не за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.
Така пропозиція спричиняє додаткове фінансове навантаження на бюджет Пенсійного фонду України.
Запропонована одноразова грошова виплата має виплачуватися за рахунок коштів Державного бюджету.

6. До Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
Враховуючи фактичний фінансовий стан Пенсійного фонду, пропозиція щодо збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску - максимальної суми доходу застрахованої особи, з 15 до 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в цілому підтримується. Це дозволить збільшити надходження страхових коштів до Пенсійного фонду України.
Разом з тим, нині є багато зловживань з боку підприємств і організацій при сплаті страхових внесків. Так, з метою ухилення від сплати внесків організація виплачує заробітну плату працівникам у невисокому розмірі, а 1-2 рази на рік виплачують в сумі, що в декілька разів перевищує максимальну величину заробітку, в межах якої нараховуються страхові внески. З метою уникнення таких зловживань та відповідно для збільшення надходжень до Пенсійного фонду потрібно перейти до обмеження максимальним розміром заробітку не помісячно, а в цілому за рік.

Загальний висновок – відкликати законопроект з Верховної Ради України, провести всебічне обговорення в рамках процедур тристороннього соціального діалогу, спільно підготувати законопроект, який ґрунтуватиметься на уже затвердженій Урядом Концепції подальшого проведення пенсійної реформи.



Перший заступник керівника
СПО профспілок та профоб’єднань Г.Осовий

http://www.fpsu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=4117%3A2011-01-13-08-49-32&catid=72%3A2009-08-01-16-00-07&Itemid=37&lang=uk

Качественные услуги от лучшего хостинг-провадера. Выбирайтехостингпо доступным ценам Продвижение сайтов в поисковых системахраскрутка сайтапо доступным ценам. Профессиональная разработка сайта от компании “Turbo-S”. Быстрое и качественноесоздание сайтов.